Ізоцитратліаза функціонує в межах
, у точці перетину глікозизу та циклу ТХА, і перетворює ізоцитрат в гліоксилат і сукцинат під час росту, використовуючи жирні кислоти як єдине джерело вуглецю (переглянуто в Russell, 2001).
Ізоцитратдегідрогенази (IDH) каталізують окисне декарбоксилювання ізоцитрату до α-кетоглутарату та відновлюють NAD(P)+ до NAD(P)H. Цей процес включає окислення ізоцитрату до оксалосукцинату з NAD(P)H як акцептором електронів з подальшим декарбоксилюванням оксалосукцинату з утворенням α-кетоглутарату.
Ізоцитратліаза є ферментом гліоксилатного циклу, який каталізує розщеплення ізоцитрату до сукцинату та гліоксилату, і разом з малатсинтазою обходить дві стадії декарбоксилювання циклу трикарбонових кислот [245].
Ліази є ферментами, відповідальними за каталізують реакції приєднання та елімінації. Реакції, які каталізуються ліазою, розривають зв’язок між атомом вуглецю та іншим атомом, таким як кисень, сірка або інший атом вуглецю.
Ізоцитратліази (ICL1 та ICL2) містять метаболічно важливі ферменти Mtb, відсутній у ссавців, і таким чином забезпечують терапевтично важливі лікарські мішені для лікування туберкульозу.
Ізоцитратліаза функціонує в межах гліоксилатного циклу, у точці перетину глікозизу та циклу ТСА, і перетворює ізоцитрат в гліоксилат і сукцинат під час росту, використовуючи жирні кислоти як єдине джерело вуглецю (переглянуто в Russell, 2001).