Тож чому нам потрібно серіалізувати наші дані за допомогою JSON час від часу, а не весь час? Як згадувалося вище, примітивні типи, такі як рядки та числа, не потребують серіалізації; лише такі складні типи даних, як масиви та об’єкти, потребуватимуть серіалізації під час збереження їх у змінних.
Рядки в іменах значень і властивостей мають бути закодовані за допомогою однієї з доступних схем кодування Unicode. Це може бути UTF-8, UTF-16 і так далі. (Розділ 8.2). Сам документ JSON має бути закодований в одній із схем Unicode.
Серіалізація та десеріалізація корисних даних JSON із мережі є звичайними операціями. Методи розширення на HttpClient і HttpContent дозволяють виконувати ці операції в одному рядку коду. Ці методи розширення використовують веб-замовчування для JsonSerializerOptions. Існують також методи розширення для System.
YAML і JSON — це два формати серіалізації даних які забезпечують зрозумілий для людини механізм обміну даними. Вони форматують дані стандартизованим способом для обміну між програмними додатками, а їхній текст також читається людьми. Обидва представляють дані як пари ключ-значення.
Якщо клас не використовує інтерфейс Serializable, тоді NotSerializableException буде викинуто під час виконання під час спроби серіалізації екземпляра цього класу.